повередувати

ПОВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вередувати якийсь час.

Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Март., Тв., 1954, 223).

Значення в інших словниках

1. повередувати — повередува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повередувати — -ую, -уєш, док. Вередувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повередувати — ПОВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вередувати якийсь час. Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Л. Мартович); А взагалі всі намагалися синьйору Ніколо догодити, дядя навіть власноручно варив для нього каву. Що казати, синьйор Ніколо любив повередувати! (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
4. повередувати — Повередувати, -ду́ю, -єш гл. Покапризничать, поприхотничать.  Словник української мови Грінченка