повередувати
ПОВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
Вередувати якийсь час.
Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Л. Мартович);
А взагалі всі намагалися синьйору Ніколо догодити, дядя навіть власноручно варив для нього каву. Що казати, синьйор Ніколо любив повередувати! (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)