Великий тлумачний словник сучасної мови

повередувати

повередува́ти

-ую, -уєш, док.

Вередувати якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повередувати — повередува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повередувати — ПОВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вередувати якийсь час. Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Л. Мартович); А взагалі всі намагалися синьйору Ніколо догодити, дядя навіть власноручно варив для нього каву. Що казати, синьйор Ніколо любив повередувати! (О. Іваненко).  Словник української мови у 20 томах
  3. повередувати — ПОВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вередувати якийсь час. Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Март., Тв., 1954, 223).  Словник української мови в 11 томах
  4. повередувати — Повередувати, -ду́ю, -єш гл. Покапризничать, поприхотничать.  Словник української мови Грінченка