повечірній

ПОВЕЧІ́РНІЙ, я, є, рідко. Який буває ввечері.

Ніч тужавіла, перемігши повечірні присмерки (Ле, Клен. лист, 1960, 142);

Їх [дуби і сосни] радує день і дівоча розмова, Рахманного поля розбуджені соки, Дніпровських лиманів лискуча підкова, Шатра повечірнього небо високе (Мал., Запов. джерело, 1959, 219).

Значення в інших словниках

1. повечірній — повечі́рній прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. повечірній — -я, -є, рідко. Який буває ввечері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повечірній — ПОВЕЧІ́РНІЙ, я, є, рідко. Який буває ввечері. Ніч тужавіла, перемігши повечірні присмерки (Іван Ле); Їх [дуби і сосни] радує день і дівоча розмова, Рахманного поля розбуджені соки, Дніпровських лиманів лискуча підкова, Шатра повечірнього небо високе (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
4. повечірній — ВЕЧІ́РНІЙ (стосовний до вечора; який буває ввечері), ВЕЧОРО́ВИЙ перев. поет., ПОВЕЧІ́РНІЙ рідше. Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка); Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний)...  Словник синонімів української мови