повидираний
ПОВИДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повидира́ти.
У двох із них [халупок], очевидячки, ніхто не жив, бо вікна були повидирані, комишові стріхи обсипались (Коцюб., І, 1955, 368);
Серед довгого ряду колись гарних спіреїв були повидирані корчі (Кобр., Вибр., 1954, 120).
Словник української мови (СУМ-11)