повидирати

ПОВИДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Видрати, витягти все або багато чого-небудь.

Ніхто до ладу не знав, як виконати Чабанишину вимогу, але й відмовити їй було неможливо, здається, вона тут і очі повидирала б тій, яка відмовилась би приймати.. її послання (Гончар, Тронка, 1963, 196);

Вітер повидирав дерева з корінням;

// перен. Дістати, знайти і т. ін. з труднощами все або багато чого-небудь.

[Христя:] І де він, матінко, повидирав цих загадок? (Кроп., І, 1958, 85).

2. Забрати з гнізда, з нори все або багато чого-небудь (яйця, пташенят і т. ін.).

В казанку хлопці варили суп з перепеленятами, яких вони повидирали з гнізд і самі випатрали (Сміл., Сашко, 1957, 147);

Вчора пташку вбив з рогатки [Кіндрат], Вісім гнізд повидирав (Біл., Зигзаг, 1956, 80).

Значення в інших словниках

1. повидирати — повидира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повидирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Видрати, витягти все чи багато чого-небудь. || перен. Дістати, знайти і т. ін. з труднощами все чи багато чого-небудь. 2》 Забрати з гнізда, з нори все чи багато чого-небудь (яйця, пташенят і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повидирати — ПОВИДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Видрати, витягти все або багато чого-небудь. Ніхто до ладу не знав, як виконати Чабанишину вимогу, але й відмовити їй було неможливо, здається, вона тут і очі повидирала б тій, яка відмовилась би приймати ..  Словник української мови у 20 томах
4. повидирати — ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, ви́драти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́). 1. кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, власні інтереси або заступаючись за когось.  Фразеологічний словник української мови
5. повидирати — Повидира́ти, -ра́ю, -єш гл. 1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі. Чуб. III. 157.  Словник української мови Грінченка