повиток
ПОВИТО́К, тка́, ч. Те саме, що пови́вач.
З повитку́ — те саме, що З повито́чку ( див. повито́чок).
Він зарані намічений туди [в москалі], трохи не з повитку намітили його батько та мати (Мирний, IV, 1955, 36).
Словник української мови (СУМ-11)