повнолиций

ПОВНОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має повне лице; повновидий.

Повнолиций, як місяць (Номис, 1864, № 8572);

Безсонні очі Лозового дивилися стомлено, на обох щоках прорізалися глибокі борозни, як буває це в повнолицих людей, що раптом худнуть (Руд., Остання шабля, 1959, 390).

Значення в інших словниках

1. повнолиций — повноли́ций прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повнолиций — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
3. повнолиций — -я, -е. Який має повне лице; повновидий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повнолиций — Повновидий  Словник чужослів Павло Штепа
5. повнолиций — ПОВНОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має повне лице; повновидий. Повнолиций, як місяць (Номис); Безсонні очі Лозового дивилися стомлено, на обох щоках прорізалися глибокі борозни, як буває це в повнолицих людей, що раптом худнуть (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
6. повнолиций — ПОВНОВИ́ДИЙ (з повним обличчям, повними щоками), ПОВНОЛИ́ЦИЙ, ПОВНОЩО́КИЙ, ЩОКА́ТИЙ розм., БУЦМА́ТИЙ діал. Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий (І.  Словник синонімів української мови
7. повнолиций — Повнолиций, -а, -е = повновидий. Повнолиций як місяць. Ном. 8572.  Словник української мови Грінченка