поводатарка

ПОВОДА́ТАРКА, и, ж. Жін. до повода́тар.

Овайюак навпомацки обійшов першу ярангу, до якої його підвела поводатарка (Трубл., Крила.., 1947, 16).

Значення в інших словниках

1. поводатарка — повода́тарка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. поводатарка — -и. Жін. до поводатар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поводатарка — ПОВОДА́ТАРКА, и, ж. Жін. до повода́тар. Овайюак навпомацки обійшов першу ярангу, до якої його підвела поводатарка (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах