повстяки

ПОВСТЯКИ́, і́в, мн. (одн. повстя́к, а́, ч.). Те саме, що повстя́ники.

Біля старого на підлозі стояла зелена скринька, зверху була приторочена пара стоптаних повстяків (Панч, Синів.., 1959, 6).

Значення в інших словниках

1. повстяки — див. валянки  Словник синонімів Вусика
2. повстяки — -ів, мн. (одн. повстяк, -а, ч.). Те саме, що повстяники.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повстяки — ПОВСТЯКИ́, і́в, мн. (одн. повстя́к, а́, ч.). Те саме, що повстя́ники. Біля старого на підлозі стояла зелена скринька, зверху була приторочена пара стоптаних повстяків (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах