повтішатися
ПОВТІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Утішатися якийсь час.
Весна оживає.. Іду і так мені бажається поділитися з ким цими враженнями, повтішатися красою (Тесл., З книги життя, 1949, 86);
Бачура хотів заперечити, що відновлення пересохлих річок є ідеєю всенародною, але стримався. Хай старий гідротехнік повтішається (Чаб., Тече вода.., 1961, 99).
Словник української мови (СУМ-11)