повіятися

ПОВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм. Піти, поїхати куди-небудь, за кимсь; поволочитися.

Писар, мов після дурману, повіявсь собі додому, а пан сотник понурив голову та теж потяг до своєї хати (Кв.-Осн., II, 1956, 163);

— А чого він у ту Америку повіявся? — запитує Настя про панича (Гончар, II, 1959, 31).

Значення в інших словниках

1. повіятися — пові́ятися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. повіятися — -іюся, -ієшся, док., розм. Піти, поїхати куди-небудь, за кимсь; поволочитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повіятися — ПОВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм. 1. Піти, поїхати куди-небудь або звідки-небудь, за кимсь; поволочитися. Писар, мов після дурману, повіявсь собі додому, а пан сотник понурив голову та теж потяг до своєї хати (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. повіятися — Повіятися, -віюся, -єшся гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. І. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. І. 74.  Словник української мови Грінченка