1. Словник української мови в 11 томах

повіятися

ПОВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм. Піти, поїхати куди-небудь, за кимсь; поволочитися.

Писар, мов після дурману, повіявсь собі додому, а пан сотник понурив голову та теж потяг до своєї хати (Кв.-Осн., II, 1956, 163);

— А чого він у ту Америку повіявся? — запитує Настя про панича (Гончар, II, 1959, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повіятися — пові́ятися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. повіятися — -іюся, -ієшся, док., розм. Піти, поїхати куди-небудь, за кимсь; поволочитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повіятися — ПОВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., розм. 1. Піти, поїхати куди-небудь або звідки-небудь, за кимсь; поволочитися. Писар, мов після дурману, повіявсь собі додому, а пан сотник понурив голову та теж потяг до своєї хати (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. повіятися — Повіятися, -віюся, -єшся гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. І. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. І. 74. Словник української мови Грінченка