поганити

ПОГА́НИТИ¹, ню, ниш, недок., перех., розм.

1. Забруднювати щось чим-небудь.

Чортзна-що — щоб і посудини не поганило (Номис, 1864, № 3288).

2. перен. Робити поганим, неприємним, псувати кого-, що-небудь.

— І нащо воно?.. Їх [жаб] же ніхто не їсть; тілько світ поганять (Мирний, І, 1954, 272);

Так, все життя він.. буде обстоювати те, у що вірить. Змітатиме з дороги все брехливе, шкурне, усе, що поганить людей (Мур., Свіже повітря.., 1962, 188).

3. перен. Неславити, безчестити кого-, що-небудь чимсь.

А вона свариться: — А йди ж ти, — каже, — гугнавий [гугнявий]! Не погань мені хати такими словами! (Март., Тв., 1954, 216).

◊ Рук (ру́ки) не пога́нь — не встрявай у невигідну або ганебну справу, в неприємну історію.

— Не погань руки об те падло. Слиззю гадючою забруднишся (Стельмах, II, 1962, 391).

ПОГА́НИТИ², ню, ниш, док., перех. Ганити якийсь час.

Значення в інших словниках

1. поганити — (робити поганим) опоганювати, паскудити, книжн. (щось святе, високе) сквернити, осквернювати.  Словник синонімів Полюги
2. поганити — пога́нити 1 дієслово недоконаного виду забруднювати; псувати; неславити розм. пога́нити 2 дієслово доконаного виду ганити якийсь час  Орфографічний словник української мови
3. поганити — Плюгавити; (місце) бруднити, (людей) паскудити, псувати; (кого) неславити, паплюжити, опоганювати, ГАНЬБИТИ; (що) ур. сквернити, оскверняти.  Словник синонімів Караванського
4. поганити — див. ганьбити; партачити  Словник синонімів Вусика
5. поганити — I -ню, -ниш, недок., перех., розм. 1》 Забруднювати щось чим-небудь. 2》 перен. Робити поганим, неприємним, псувати кого-, що-небудь. 3》 перен. Неславити, безчестити кого-, що-небудь чимсь. II -ню, -ниш, док., перех. Ганити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. поганити — ПОГА́НИТИ¹, ню, ниш, недок., що, розм. 1. Забруднювати щось чим-небудь. Чортзна-що – щоб і посудини не поганило (Номис). 2. перен. Робити поганим, неприємним, псувати кого-, що-небудь. -. І нащо воно?..  Словник української мови у 20 томах
7. поганити — рук (ру́ки) не пога́нити об кого—що. Не зачіпати когось, не встрявати у неприємну історію. — Не погань руки об те падло. Слиззю гадючою забруднишся (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
8. поганити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
9. поганити — Поганити, -ню, -ниш гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Ном. № 5987. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288.  Словник української мови Грінченка