поганитися

ПОГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм.

1. Неславити, безчестити себе ким-, чим-небудь.

— Ой, мій татонько!.. Чи думав ти, чи гадав, що твоя доня — княжна — мусить із тою негіддю поганитись, клопотатись (Вовчок,І,1955, 265).

2. рідко. Діяти необачно, допускати промахи, помилки.

На батька надійся, а сам не поганься (Укр.. присл.., 1955, 131).

Значення в інших словниках

1. поганитися — пога́нитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поганитися — -нюся, -нишся, недок., розм. 1》 Неславити, безчестити себе ким-, чим-небудь. 2》 рідко. Діяти необачно, допускати промахи, помилки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поганитися — ПОГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. 1. Неславити, безчестити себе ким-, чим-небудь. – Ой, мій татонько! .. Чи думав ти, чи гадав, що твоя доня – княжна – мусить із тою негіддю поганитись, клопотатись (Марко Вовчок). 2. рідко.  Словник української мови у 20 томах
4. поганитися — Поганитися, -нюся, -нишся гл. Пачкаться, оскверняться. Давай наввипередки: хто кого випереде, то того й буде паня, — Я не хочу з тобою поганитися, — лучче хай побіжить мій синок. Грин. І. 218.  Словник української мови Грінченка