погорджуваний
ПОГО́РДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пого́рджувати.
Чи є в наших селян час і вмілість розбирати се все [тонкощі поведінки], а особливо там, де людина.. забита довгими літами недолі і приниження, відмалку погорджувана, поштуркувана (Фр., І, 1955, 262);
— Вони [ескімоси] розбрелися по Америці, стали чесними робітниками, погорджувані гірше собак білими (Ірчан, II, 1958, 99).
Словник української мови (СУМ-11)