пограниччя —
-я, с., заст. Місцевість біля кордону.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пограниччя —
Пограни́ччя, -ччя, -ччю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пограниччя —
ПОГРАНИ́ЧЧЯ, я, с. Місцевість біля кордону. Територія сучасної Волинської області – це пограниччя двох східнослов'янських народів – українців і білорусів, межа східних і західних слов'ян, що, безумовно, відображається на лексичному складі мови цього реґіону (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах