пограниччя

ПОГРАНИ́ЧЧЯ, я, с.

Місцевість біля кордону.

Територія сучасної Волинської області – це пограниччя двох східнослов'янських народів – українців і білорусів, межа східних і західних слов'ян, що, безумовно, відображається на лексичному складі мови цього реґіону (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. пограниччя — -я, с., заст. Місцевість біля кордону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пограниччя — Пограни́ччя, -ччя, -ччю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. пограниччя — ПОГРАНИ́ЧЧЯ, я, с. Місцевість біля кордону.  Словник української мови в 11 томах