подаяння

ПОДАЯ́ННЯ, я, с.

1. Пожертвування жебракові, біднякові; милостиня.

Тяжче заробити хліб, аніж випросити, але несеш подаяння за плечима, немов камінне жорно. Випрошує ці кусні Чайчиха зі сльозами і їсть зі сльозами (Стельмах, І, 1962, 290).

2. Внесок на користь якоїсь особи або установи (звичайно з благодійною метою).

Тепер для попа головний клопіт — як більше висмоктати з громади прибутків. Отець Орест Солонинка, засвоївши цю премудрість, здирав з віруючих різні треби і подаяння не лише грошима, але й натурою (Мельн., До раю.., 1961, 59).

3. Те саме, що пода́чка.

Жінка давно слугувала комісарові, отримуючи за свої дрібні доноси мізерні подаяння (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 148).

Значення в інших словниках

1. подаяння — подая́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. подаяння — -я, с. 1》 Пожертвування жебракові, біднякові; милостиня. 2》 Внесок на користь якоїсь особи або установи (звичайно з благодійною метою). 3》 Те саме, що подачка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подаяння — ПОДАЯ́ННЯ, я, с. 1. Пожертвування жебракові, біднякові; милостиня. Тяжче заробити хліб, аніж випросити, але несеш подаяння за плечима, немов камінне жорно. Випрошує ці кусні Чайчиха зі сльозами і їсть зі сльозами (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. подаяння — МИ́ЛОСТИНЯ (пожертвування жебракові, біднякові), ПОДАЯ́ННЯ, МИ́ЛОСТИНА заст., ПРОСТИ́БІ (ПРОСТИ́БІГ) діал. — Я старець Божий, ясновельможний князю! Прошу милостині, Христа ради (І.  Словник синонімів української мови