Словник української мови в 11 томах

подовгуватий

ПОДОВГУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що довга́стий.

Подовгуватий вершок каменя був зубчатий і полупаний (Фр., VIII, 1952, 226).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. подовгуватий — подовгува́тий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. подовгуватий — див. довгий  Словник синонімів Вусика
  3. подовгуватий — -а, -е, рідко. Те саме, що довгастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подовгуватий — Довгастий  Словник чужослів Павло Штепа
  5. подовгуватий — Подовгува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. подовгуватий — ПОДОВГУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що довга́стий. Подовгуватий вершок каменя був зубчатий і полупаний (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах