подовж

ПОДО́ВЖ, діал. ПОДО́ВШ.

1. присл. У напрямку довжини чого-небудь; уздовж.

Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (Номис, 1864, № 6009).

2. у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення напрямку по довжині, вздовж чого-небудь.

Перші з’явились в столову німці. Простукали каблуками подовж столів (Коцюб., II, 1955, 292);

Подовж долини прямою світлою лінією прорізався осушувальний канал (Вол., Дні.., 1958, 68).

Значення в інших словниках

1. подовж — подо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. подовж — див. уздовж  Словник синонімів Вусика
3. подовж — діал. подовш. 1》 присл. У напрямку довжини чого-небудь; уздовж. 2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення напрямку по довжині, вздовж чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подовж — Подо́вж, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. подовж — ПОДО́ВЖ, діал. ПОДО́ВШ. 1. присл. У напрямку довжини чого-небудь; уздовж. Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (Номис). 2. у знач. прийм., з род.  Словник української мови у 20 томах
6. подовж — ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І.  Словник синонімів української мови
7. подовж — Подо́вж нар. = подовш. Пішла бідна вдова подовж улонькою. КС. 1884. І. 32.  Словник української мови Грінченка