Словник української мови в 11 томах

подрімувати

ПОДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Дрімати потроху, з перервами, час від часу.

Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрі-мувала (Вільде, Сестри.., 1958, 195);

Він їхав на коні,.. уткнувшись бородою в хутряний комір, подрімуючи під шалений посвист вітру (Тют., Вир, 1964, 461).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. подрімувати — подрі́мувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. подрімувати — див. дрімати; спати  Словник синонімів Вусика
  3. подрімувати — -ую, -уєш, недок., розм. Дрімати потроху, з перервами, час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подрімувати — ПОДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Дрімати потроху, з перервами, час від часу; придрімувати. Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрімувала (Ірина Вільде); Він їхав на коні, ..  Словник української мови у 20 томах