подрімувати

ПОДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

Дрімати потроху, з перервами, час від часу; придрімувати.

Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрімувала (Ірина Вільде);

Він їхав на коні, .. уткнувшись бородою в хутряний комір, подрімуючи під шалений посвист вітру (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. подрімувати — подрі́мувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. подрімувати — див. дрімати; спати  Словник синонімів Вусика
3. подрімувати — -ую, -уєш, недок., розм. Дрімати потроху, з перервами, час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подрімувати — ПОДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Дрімати потроху, з перервами, час від часу. Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрі-мувала (Вільде, Сестри.., 1958, 195); Він їхав на коні,..  Словник української мови в 11 томах