подрімати

ПОДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. Перебувати в напівсонному стані; покуняти.

О. Василь докінчив проповідь .. По богослуженні пішов додому, з'їв обід і поклався трохи подрімати (О. Маковей);

Сказавши це, він .. затих з рішучим наміром якщо і не заснути, то подрімати принаймні (А. Головко).

2. перен. Бути в стані бездіяльності, спокою якийсь час.

Тепер мир, та гладь, та божа благодать – скрізь. Можна й подрімати (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. подрімати — подріма́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подрімати — -аю, -аєш, док. 1》 Дрімати якийсь час. 2》 перен. Бути в стані бездіяльності, спокою якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подрімати — ПОДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Дрімати якийсь час. О. Василь докінчив проповідь.. По богослуженні пішов додому, з’їв обід і поклався трохи подрімати (Мак., Вибр., 1956, 326); Сказавши це, він..  Словник української мови в 11 томах