подушечка

ПОДУ́ШЕЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до поду́шка 1.

Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис, 1864, № 6009);

Батько садовить його на раму [велосипеда], де біля руля маленька подушечка (Грим., Кавалер.., 1955, 192);

Він знову зник ненадовго й вернувся з надувною гумовою подушечкою в руках (Перв., Дикий мед, 1963, 232);

*У порівн. Поплескав [лікар] Дороша по спині пухкою, як подушечка, рукою (Тют., Вир, 1964, 195);

// Що-небудь м’яке, опукле, схоже на невелику подушку.

Він [метелик] спокійно сидів на розквітлій подушечці червоної конюшини (Донч., VI, 1957, 476);

Гриць схопив Жучка за обидві лапи, ніби хотів відігріти холодні округлі подушечки собачих пальців (Збан., Сеспель, 1961, 301).

2. перев. мн. Сорт цукерок з начинкою, за формою схожих на подушку.

3. заст. Ладанка.

Значення в інших словниках

1. подушечка — поду́шечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири поду́шечки  Орфографічний словник української мови
2. подушечка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до подушка 1). || Що-небудь м'яке, опукле, схоже на невелику подушку. 2》 перев. мн. Сорт цукерок із начинкою, за формою схожих на подушку. 3》 заст. Ладанка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подушечка — ПОДУ́ШЕЧКА і заст. ПО́ДУШЕЧКА, и, мн. подушечки́, чо́к, ж. 1. Зменш.-пестл. до поду́шка 1. Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис); Батько садовить його на раму [велосипеда], де біля руля маленька подушечка (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. подушечка — ЛА́ДАНКА заст. (мішечок із ладаном), ПОДУ́ШЕЧКА заст. рідко. Той чоловік був грек.., продавав.. ладанки од усяких хвороб (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови
5. подушечка — Подушечка, -ки ж. ум. отъ подушка.  Словник української мови Грінченка