подушитися
ПОДУШИ́ТИСЯ¹, ду́шимося, ду́шитеся, док.
1. Душачись, умертвити себе (про всіх або багатьох); задушитися.
А що вже лиха від нього [коханнячка]..! не перелічить ніхто, скільки потопилось, подушилось, пострілялося, порізалося від нього (Вовчок, Вибр., 1946, 167).
2. Задихнутися (про всіх або багатьох).
— Відвалили двері і найшли лиш трупики.., бідні небожата.., може, подушилися… (Ірчан, II, 1958, 179).
ПОДУШИ́ТИСЯ², душу́ся, ду́шишся, док. Обприскатися духами, надушити себе злегка.
Словник української мови (СУМ-11)