1. Словник української мови в 11 томах

подушитися

ПОДУШИ́ТИСЯ¹, ду́шимося, ду́шитеся, док.

1. Душачись, умертвити себе (про всіх або багатьох); задушитися.

А що вже лиха від нього [коханнячка]..! не перелічить ніхто, скільки потопилось, подушилось, пострілялося, порізалося від нього (Вовчок, Вибр., 1946, 167).

2. Задихнутися (про всіх або багатьох).

— Відвалили двері і найшли лиш трупики.., бідні небожата.., може, подушилися… (Ірчан, II, 1958, 179).

ПОДУШИ́ТИСЯ², душу́ся, ду́шишся, док. Обприскатися духами, надушити себе злегка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подушитися — подуши́тися 1 дієслово доконаного виду задихнутися подуши́тися 2 дієслово доконаного виду обприскатися духами Орфографічний словник української мови
  2. подушитися — -душимося, -душитеся, док. 1》 Душачись, умертвити себе (про всіх чи багатьох); задушитися. 2》 Задихнутися (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подушитися — ПОДУШИ́ТИСЯ¹, ду́шимося, ду́шитеся, док. 1. Умертвити себе, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання (про всіх або багатьох). А що вже лиха від нього [коханнячка]..!... Словник української мови у 20 томах