подушитися
ПОДУШИ́ТИСЯ¹, ду́шимося, ду́шитеся, док.
1. Умертвити себе, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання (про всіх або багатьох).
А що вже лиха від нього [коханнячка]..! не перелічить ніхто, скільки потопилось, подушилось, пострілялося, порізалося від нього (Марко Вовчок).
2. Померти від нестачі повітря; задихнутися (про всіх або багатьох).
– Відвалили двері і найшли лиш трупики.., бідні небожата.., може, подушилися... (Мирослав Ірчан).
ПОДУШИ́ТИСЯ², душу́ся, ду́шишся, док.
Обприскатися духами, напахтити, надушити себе злегка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подушитися — подуши́тися 1 дієслово доконаного виду задихнутися подуши́тися 2 дієслово доконаного виду обприскатися духами Орфографічний словник української мови
- подушитися — -душимося, -душитеся, док. 1》 Душачись, умертвити себе (про всіх чи багатьох); задушитися. 2》 Задихнутися (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- подушитися — ПОДУШИ́ТИСЯ¹, ду́шимося, ду́шитеся, док. 1. Душачись, умертвити себе (про всіх або багатьох); задушитися. А що вже лиха від нього [коханнячка]..! не перелічить ніхто, скільки потопилось, подушилось, пострілялося, порізалося від нього (Вовчок, Вибр. Словник української мови в 11 томах