подівочити

ПОДІВО́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Дівочити якийсь час.

На городі ружа Та ще й барвіночок; Подівоч, сестричко, Ще хоч один рочок (Укр.. лір. пісні, 1958, 107).

Значення в інших словниках

1. подівочити — подіво́чити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. подівочити — -чу, -чиш, док., діал. Дівочити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подівочити — ПОДІВО́ЧИТИ, чу, чиш, док., без дод., діал. Подівувати. На городі ружа Та ще й барвіночок; Подівоч, сестричко, Ще хоч один рочок (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах