позавмирати

ПОЗАВМИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

1. Застигнути на місці, припинити будь-які рухи (про всіх або багатьох).

Щораз більше з гір сходило ворожого війська, зачали копати рови, стягати гармати.. Люди на полях позавмирали, дивлячись на ту роботу (Кобр., Вибр., 1954, 199);

// Заціпеніти від сильних переживань, почуттів.

2. Перестати діяти, рухатися (про все або багато чого-небудь); зупинитися.

Броньовики, як величезні чорні домовини, позавмирали в темряві, принишкли (Гончар, III, 1959, 152).

3. заст., рідко. Вмерти, загинути (про живі істоти, квіти і т. ін.).

Не можна мішати яйця під квочкою, бо курчата в них позавмирають (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. позавмирати — позавмира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позавмирати — -аємо, -аєте, док. 1》 Застигнути на місці, припинити будь-які рухи (про всіх чи багатьох). || Заціпеніти від сильних переживань, почуттів. 2》 Перестати діяти, рухатися (про все чи багато чого-небудь); зупинитися. 3》 заст., рідко. Вмерти, загинути (про живі істоти, квіти і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позавмирати — ПОЗАВМИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Застигнути на місці, припинити будь-які рухи (про всіх або багатьох). Щораз більше з гір сходило ворожого війська, зачали копати рови, стягати гармати .. Люди на полях позавмирали, дивлячись на ту роботу (Н.  Словник української мови у 20 томах