позавічний

ПОЗАВІ́ЧНИЙ, а, е, діал. Заочний.

Позавічного купця пугами б’ють (Номис, 1864, № 10497).

Значення в інших словниках

1. позавічний — позаві́чний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. позавічний — -а, -е, діал. Заочний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позавічний — ПОЗАВІ́ЧНИЙ, а, е, діал. Заочний. Позавічного купця пугами б'ють (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. позавічний — Позавічний, -а, -е Заглазный, заочный. Ном. № 10497.  Словник української мови Грінченка