позамучуваний

ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаму́чувати.

Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (Тесл., З книги життя, 1949, 152).

Значення в інших словниках

1. позамучуваний — позаму́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позамучуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позамучуваний — ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позаму́чувати. Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах