Великий тлумачний словник сучасної мови

позамучуваний

позаму́чуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позамучувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позамучуваний — позаму́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. позамучуваний — ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позаму́чувати. Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах
  3. позамучуваний — ПОЗАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаму́чувати. Чоловік голодний, обірваний; дітки позамучувані (Тесл., З книги життя, 1949, 152).  Словник української мови в 11 томах