позахмарний
ПОЗАХМА́РНИЙ, а, е. Який знаходиться за хмарами, підноситься вище хмар.
— Я літаю над Гімалаями, бачу позахмарні піки, бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса (Загреб., День.., 1964, 215);
// перен. Далекий, недосяжний.
◊ Ширя́ти у позахма́рному про́сторі — те саме, що Вита́ти в емпіре́ях (у хма́рах) ( див. вита́ти).
— Вони [теоретики] кричали: не на землі Каргат живе, а ширяє десь у позахмарному просторі (Шовк., Інженери, 1956, 95).
Словник української мови (СУМ-11)