позлішати

ПОЗЛІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати злішим.

В молодиці спочатку зніяковіло, а потім позлішало обличчя (Стельмах, II, 1962, 102);

— Ви їй не дуже вірте, — раптом розкрилися ширше, позлішали у Білограя очі (Мушк., Чорний хліб, 1960, 144).

Значення в інших словниках

1. позлішати — позлі́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позлішати — -аю, -аєш, док. Стати злішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позлішати — ПОЗЛІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати злішим. В молодиці спочатку зніяковіло, а потім позлішало обличчя (М. Стельмах); – Ви їй не дуже вірте, – раптом розкрилися ширше, позлішали у Білограя очі (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах