позубцьований

ПОЗУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр пас. мин. ч. до позубцюва́ти;

// У знач. прикм.

Оглядають [хлопці] позубцьований засув, пробують замикати і одмикати (Вас., II, 1959. 165).

Значення в інших словниках

1. позубцьований — позубцьо́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. позубцьований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до позубцювати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позубцьований — ПОЗУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до позубцюва́ти; // у знач. прикм. Оглядають [хлопці] позубцьований засув, пробують замикати і одмикати (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах