покатоличення

ПОКАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. покатоли́чити.

Обіцяв Андрій, що буде сприяти покатоличенню руських (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 101);

Безпосереднім відгуком на події другої половини XVII ст. були і твори Іоанникія Галятовського.., де автор виступає проти покатоличення й омусульманення українського народу (Рад. літ-во, 2, 1963, 113).

Значення в інших словниках

1. покатоличення — покатоли́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. покатоличення — -я, с. Дія за знач. покатоличити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покатоличення — ПОКАТОЛИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. покатоли́чити. Обіцяв Андрій, що буде сприяти покатоличенню руських (А. Хижняк); Безпосереднім відгуком на події другої половини XVII ст. були і твори Іоанникія Галятовського..  Словник української мови у 20 томах