покатоличити

ПОКАТОЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обернути на католиків; надати чому-небудь католицького характеру.

— Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури (Гончар, II, 1959, 194);

Ватікан завжди прагнув покатоличити український і білоруський народи (Іст. укр. літ., І, 1954, 63).

Значення в інших словниках

1. покатоличити — покатоли́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покатоличити — -чу, -чиш, док., покатоличувати, -ую, -уєш, недок., перех. Обернути на католиків; надати чому-небудь католицького характеру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покатоличити — ПОКАТОЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого. Обернути на католиків; надати чому-небудь католицького характеру. – Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури (О. Гончар); Ватікан завжди прагнув покатоличити український і білоруський народи (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах