покахкувати
ПОКА́ХКУВАТИ, ує, недок. Видавати час від часу короткі, уривчасті звуки «ках-ках» (про качку).
Крякуха покахкує спокійно: — Ках! Ках! Ках! (Вишня, II, 1956, 217);
Десь за річкою гув болотяний бугай, в осоках покахкувала час від часу дика качка (Тют., Вир, 1964, 39).
Словник української мови (СУМ-11)