покашляти
ПОКА́ШЛЯТИ, яю, яєш, док. Кашлянути кілька разів; кашляти якийсь час.
Марта покашляла, знов затягла та й не вивела (Н.-Лев., III, 1956, 114);
Я покашляв по-старечому, змахнув фартухом кришки зі столу й відповів: — Немає, донечко, немає. Десь побіг, шибеник, схопився й вибіг (Сміл., Сашко, 1957, 214).
Словник української мови (СУМ-11)