покльований

ПОКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поклюва́ти;

// покльо́вано, безос. присудк. сл.

А скільки було потруєно [довгоносиків] та покльовано курячими дзьобами! (Руд., Остання шабля, 1959, 390).

Значення в інших словниках

1. покльований — покльо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поклювати. || покльовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покльований — ПОКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поклюва́ти; // покльо́вано, безос. пред. А скільки було потруєно [довгоносиків] та покльовано курячими дзьобами! (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
4. покльований — Покльо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)