Великий тлумачний словник сучасної мови

покльований

покльо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поклювати.

|| покльовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покльований — покльо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. покльований — ПОКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поклюва́ти; // покльо́вано, безос. пред. А скільки було потруєно [довгоносиків] та покльовано курячими дзьобами! (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
  3. покльований — Покльо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. покльований — ПОКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поклюва́ти; // покльо́вано, безос. присудк. сл. А скільки було потруєно [довгоносиків] та покльовано курячими дзьобами! (Руд., Остання шабля, 1959, 390).  Словник української мови в 11 томах