покозакувати
ПОКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., заст., розм. Козакувати якийсь час.
— Що ж ви, на Січ тікаєте, чи так покозакувати? — Рибалчимо, — незадоволено одрізав Савка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 230).
Словник української мови (СУМ-11)ПОКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., заст., розм. Козакувати якийсь час.
— Що ж ви, на Січ тікаєте, чи так покозакувати? — Рибалчимо, — незадоволено одрізав Савка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 230).
Словник української мови (СУМ-11)