поковтувати
ПОКО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Постукувати.
Сидів на ослоні згорблений майстер, поковтував бардою (Черемш., Тв., 1960, 60).
Словник української мови (СУМ-11)ПОКО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Постукувати.
Сидів на ослоні згорблений майстер, поковтував бардою (Черемш., Тв., 1960, 60).
Словник української мови (СУМ-11)