Словник з творів Івана Франка

поковтувати

Поко́втувати:

— постукувати, ударяти [42]

Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка

Значення в інших словниках

  1. поковтувати — поко́втувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. поковтувати — -ую, -уєш, недок., поковтнути, -ну, -неш, док., діал. Постукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поковтувати — ПОКО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Постукувати. Сидів на ослоні згорблений майстер, поковтував бардою (Марко Черемшина).  Словник української мови у 20 томах
  4. поковтувати — ПОКО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Постукувати. Сидів на ослоні згорблений майстер, поковтував бардою (Черемш., Тв., 1960, 60).  Словник української мови в 11 томах
  5. поковтувати — Поко́втувати, -тую, -єш гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.  Словник української мови Грінченка