Словник з творів Івана Франка

поконець

по конець (треба: поконець (169) — край (чого) [MО,V]

Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка

Значення в інших словниках

  1. поконець — поконе́ць прийменник скраю незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. поконець — див. кінець  Словник синонімів Вусика
  3. поконець — прийм., діал. Скраю; на краю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поконець — ПОКОНЕ́ЦЬ, прийм., діал. Скраю; на краю. Він [Юра] був саме поконець села (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  5. поконець — ПОКОНЕ́ЦЬ, прийм., діал. Скраю; на краю. Він [Юра] був саме поконець села (Фр., IV, 1950, 419).  Словник української мови в 11 томах