Значення в інших словниках
-
поконець —
по конець (треба: поконець (169) — край (чого) [MО,V]
Словник з творів Івана Франка
-
поконець —
поконе́ць прийменник скраю незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
-
поконець —
див. кінець
Словник синонімів Вусика
-
поконець —
ПОКОНЕ́ЦЬ, прийм., діал. Скраю; на краю. Він [Юра] був саме поконець села (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
поконець —
ПОКОНЕ́ЦЬ, прийм., діал. Скраю; на краю. Він [Юра] був саме поконець села (Фр., IV, 1950, 419).
Словник української мови в 11 томах