Словник української мови в 11 томах

поколошматити

ПОКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, перех., розм. Док. до колошма́тити.

Подряпані, закривавлені, з роз’юшеними носами.. бійці залишали поле бою. Двох гімназистів поколошматили так, що їх повезли додому на візниках (Добр., Ол. солдатики, 1961, 119).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поколошматити — поколошма́тити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поколошматити — див. побити  Словник синонімів Вусика
  3. поколошматити — -ачу, -атиш, перех., розм. Док. до колошматити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поколошматити — ПОКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, кого, що, розм. Док. до колошма́тити. Подряпані, закривавлені, з роз'юшеними носами .. бійці залишали поле бою. Двох гімназистів поколошматили так, що їх повезли додому на візниках (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  5. поколошматити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови