поколошматити

поколошма́тити

-ачу, -атиш, перех., розм.

Док. до колошматити.

Значення в інших словниках

1. поколошматити — поколошма́тити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поколошматити — див. побити  Словник синонімів Вусика
3. поколошматити — ПОКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, кого, що, розм. Док. до колошма́тити. Подряпані, закривавлені, з роз'юшеними носами .. бійці залишали поле бою. Двох гімназистів поколошматили так, що їх повезли додому на візниках (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
4. поколошматити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. поколошматити — ПОКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, перех., розм. Док. до колошма́тити. Подряпані, закривавлені, з роз’юшеними носами.. бійці залишали поле бою. Двох гімназистів поколошматили так, що їх повезли додому на візниках (Добр., Ол. солдатики, 1961, 119).  Словник української мови в 11 томах