покорителька —
покори́телька іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
покорителька —
-и. Жін. до покоритель.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покорителька —
ПОКОРИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до покори́тель. Борис вже ж дійшов до висновку, По не має права знехтувати, може, навіть і випадковим поцілунком херувимистої покорительки точних наук, бо дівчата ніколи не розкидаються своїми поцілунками безпричинно (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах